лондонці

ЛО́НДОНЦІ, ів, мн. (одн. ло́ндонець, нця, ч.; ло́ндонка, и, ж.).

Мешканці Лондона.

Що тягне блудного лондонця до старого бранденбурзького лісу з його брустверами і шанцями? (Ю. Андрухович);

Вона [фантазія] в нього працювала не краще, а певно, навіть і гірше, ніж у будь-якого лондонця (І. Андрусяк, пер. з тв. Ч. Діккенса);

Наскільки лондонці, парижани, пражани чи мешканці Гнєзно X–XIII ст. були відповідно англійцями, французами, чехами чи поляками, настільки сучасні їм мешканці Києва, Чернігова, Галича були українцями (з наук. літ.);

Сьогодні з семи мільйонів лондонців більше третини належать до етнічних меншин, що говорять 300 мовами світу та сповідують 14 різних релігій (із журн.).