Словник української мови у 20 томах

луїдор

ЛУЇДО́Р, а, ч.

Золота 20-франкова французька монета XVII–XVIII ст.

Він змушений був відрахувати йому чимало дзвінких луїдорів, щоб той переніс свою лісопилку в інше місце (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля);

– Кінь коштував принаймні сто п'ятдесят луїдорів, а цей скнара ніяк не погоджувався заплатити мені за нього більше вісімдесяти (Р. Терещенко, пер. з тв. А. Дюма).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. луїдор — луїдо́р іменник чоловічого роду старовинна золота французька монета іст.  Орфографічний словник української мови
  2. луїдор — див. луї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. луїдор — Золота монета у Франції вагою бл. 7 г; карбувалася 1640-1791.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. луїдор — ЛУЇДО́Р, а, ч. Старовинна французька золота монета.  Словник української мови в 11 томах