луїдор
ЛУЇДО́Р, а, ч.
Золота 20-франкова французька монета XVII–XVIII ст.
Він змушений був відрахувати йому чимало дзвінких луїдорів, щоб той переніс свою лісопилку в інше місце (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля);
– Кінь коштував принаймні сто п'ятдесят луїдорів, а цей скнара ніяк не погоджувався заплатити мені за нього більше вісімдесяти (Р. Терещенко, пер. з тв. А. Дюма).
Словник української мови (СУМ-20)