льон-довгунець
ЛЬОН-ДОВГУНЕ́ЦЬ, ~у-~нця́, ч.
Сорт льону з довгою продуктивною частиною стебла, який вирощується переважно на волокно.
– Я ж николи [ніколи] не була у тому Києві, – сказала збентежена Соломія. – То будете. Кому, як не вам, там бути. До того ж, ви справді виростили гарний урожай льону-довгунця (В. Лис);
Серед видів льону найпоширеніший льон-довгунець, який вирощують на волокно (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)