людська

ЛЮДСЬКА́, ко́ї, ж., іст.

Приміщення для челяді.

[Пані Люба:] Затесався, знаєте, на людську якийсь заволока. Зібрав коло себе всю челядь і почав розповідати про Кармелюка (С. Васильченко);

Хоч його й не запрошено тоді до панських покоїв, проте в “людській”, де звичайно їла вся дворова челядь, Семена бучно пригостили (Б. Антоненко-Давидович);

Гридні і челядь відправилися в людську, а князь забажав зразу ж оглянути Київ та побувати на Песовому острові (В. Малик);

Дорошенко жив, звичайно ж, у барському помешканні, і там же частина челяді, решта челядників у людській, на задньому дворі (В. Чемерис).

Значення в інших словниках

1. людська — людська́ іменник жіночого роду приміщення для челяді іст.  Орфографічний словник української мови
2. людська — -кої, ж., іст. Приміщення для челяді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. людська — ЧЕЛЯ́ДНЯ іст. (приміщення для слуг та наймитів), ЧЕЛЯ́ДНА, ЧЕЛЯ́ДНИЦЬКА, ЛЮ́ДСЬКА́, ЛЮ́ДСЬКА́ ХА́ТА, ЛАКЕ́ЙСЬКА (приміщення для лакеїв). А в челядні саме сідали вечеряти (З. Тулуб); — Зайди в челядницьку, старче, та скажи, щоб дали тобі попоїсти (Ф.  Словник синонімів української мови
4. людська — ЛЮДСЬКА́, ко́ї, ж., іст. Приміщення для челяді. [Пані Люба:] Затесався, знаєте, на людську якийсь заволока. Зібрав коло себе всю челядь і почав розповідати про Кармелюка (Вас., III, 1960, 239); Ярина прийшла в людську, упала на піл, застелений ряденцем (Панч, Гомон. Україна, 1954, 279).  Словник української мови в 11 томах