люксусовий
ЛЮ́КСУСО́ВИЙ, а, е, розм.
1. Надзвичайно привабливий, розкішний, вигідний, найкращий.
Не хочу, щоби моє люксусове видання стояло нечитане роками (В. Стефаник);
Цей першокласний люксусовий експрес плив, ніби окремий світ між світами (І. Багряний).
2. Те саме, що лю́ксовий 2.
– Професор Оссендорфер не зупинився перед тим, щоб перервати свої вакації, які він проводив на березі Адріатики в Монтенегро, курорт Будва, готель “Авала”, люксусовий номер з лоджією в бік моря (П. Загребельний);
Коли я відчинив двері, то побачив люксусовий покій у килимах, а посеред нього овальне широке ліжко (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)