люмінесценція
ЛЮМІНЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз.
Світіння твердих тіл або газоподібних, рідких речовин, яке під впливом певного джерела енергії не супроводжується тепловим випромінюванням.
Одеса не любить штучного освітлення – їй вистачає вночі місяця, зір та срібної люмінесценції моря (Ю. Смолич);
Інтенсивність люмінесценції урану вимірюють на лазерному флуоресцентному аналізаторі “Ангара” (з наук. літ.);
З дослідів П. О. Черенкова (1932–1935 рр.) стало відомо, що під впливом гамма-променів деякі розчини випромінюють слабке світло, яке за своїми властивостями істотно відрізняється від звичайної люмінесценції (із журн.);
* Образно. Коли людина звикала до цієї розтлінної люмінесценції, вона м'якшала і її обступали похмурі думки некрофільського характеру (Любко Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)