люпома
ЛЮПО́МА, и, ж., вет., мед.
Первинний морфологічний елемент висипань при звичайному вовчаку у вигляді горбика м'якої консистенції червоного або жовто-червоного кольору діаметром 1–3 мм.
Розміщуються люпоми групами: свіжі утворюються на периферії, а ті, що розташовані в центрі, схильні до розпаду і злиття із сусідніми люпомами (з наук.-попул. літ.);
Люпома росте дуже повільно, місяцями, роками (з наук.-попул. літ.);
На місці рубців, що залишаються внаслідок виразок, виникають нові люпоми (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)