лізоцим

ЛІЗОЦИ́М, у, ч., спец.

Антибіотична речовина, що міститься у тваринних і деяких рослинних білках.

Ротова порожнина виконує роль зовнішнього бар'єру в захисті організму від патогенної мікрофлори завдяки наявності в слині бактеріоцидної речовини лізоциму (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. лізоцим — -у, ч., спец. Антибіотична речовина білкової природи, що міститься у виділеннях людини, ряду тварин та в деяких рослинах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. лізоцим — ЛІЗОЦИ́М, у, ч., спец. Антибіотична речовина, що міститься у тваринних та деяких рослинних білках. Ми застосували для лікування телят лізоцим, виготовлений з білка свіжих курячих яєць (Соц. твар., 1, 1956, 53).  Словник української мови в 11 томах