лікарський
ЛІКА́РСЬКИЙ, а, е.
Який стосується ліків, має лікувальні властивості.
Змінюючи одна одну, ці рідкісні рослини квітували аж до глибокої осені, коли зацвітав ніжний блідо-бузковнй пізньоцвіт осінній, дуже корисна лікарська рослина (В. Нестайко);
Антидепресанти – лікарські речовини, що їх призначають під час хворобливих коливань настрою (з наук. літ.);
Особливо розвинена синонімія серед назв лікарських рослин (з наук.-попул. літ.).
ЛІ́КАРСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до лі́кар.
Хо слухає, як молодий лікар розгортає плани своєї лікарської та просвітньої діяльності на селі (М. Коцюбинський);
Нема гірше як дурний лікар, часом більше пошкодить словами (знаєте, ота лікарська щирість як у Нотнагеля!), ніж поможе рецептами (Леся Українка);
Після лікарського обходу Свирид Яковлевич продовжував: – Село Кукавка, де жив у Моркова Тропінін, знаходиться недалеко від Головчинців і Чорномина – там найбільше в ті роки орудував Кармелюк (М. Стельмах);
У кожному слові і поруху хлопця була витриманість і глибоке почуття гідності – лікарської і людської (з публіц. літ.);
// Належний лікареві, лікарям.
Вона ішла по Великій Підвальній, уже проминувши німецьке консульство, і аж угиналася від своєї течки, у якій тільки несла фармакологічну книжку, лікарський халат і дешевенький стетоскоп (Т. Осьмачка);
Над нею схилилося обличчя в окулярах, з білою лікарською шапочкою на голові (О. Бердник);
Батькова лікарська платня різко зменшилась, ледве стачало родині на життя (Ю. Покальчук).
2. Стос. до лікування; пов'язаний з лікуванням; лікувальний (у 1 знач.).
Щоб Ви знали, я ось уже рік не вилажу з лікарень, б'юсь з хворобою, підданий різним лікарським маніпуляціям (І. Багряний);
Лікарські препарати вводять внутрішньовенно, внутрішньом'язово і підшкірно (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)