лікер
ЛІКЕ́Р, у, ч.
Солодкий, ароматний міцний алкогольний напій.
Стіл був заставлений .. різного роду винами, лікерами та купами закусок (І. Франко);
Глікерія випила вже третю чарку густого, міцного лікеру... (В. Винниченко);
На сніжно-білих столиках в такт поїздові видзвонювали малиновим дзвоном пляшки: червоне “Бордо” і пиво, коньяк і лікери (І. Багряний);
– Ви що питимете, мій друже? Чому ви волієте віддати перевагу: горілка, коньяк, лікер? (В. Домонтович);
* У порівн. Другу чарку [горілки] вона вже ніби цідила через губи, наче солодкий лікер (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)