лімерик
ЛІ́МЕРИК, а, ч.
Жартівливий п'ятирядковий вірш, у якому два перших рядки римуються з останнім.
Оскільки головним у лімерику є розкута інтонаційно-синтаксична структура, то система римування може бути порушена, як і кількість стоп у віршованому рядку (з навч. літ.);
// Жанр гумористичної поезії (жартівливі епіграми), що походить з Ірландії та Великої Британії.
Для лімериків характерні комічні або гротескні елементи, парономазії, каламбури, гра слів (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)