лімітроф

ЛІМІТРО́Ф, а, ч.

У 20–30-х роках ХХ ст. – загальна назва держав, що здобули незалежність після розпаду Російської імперії (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща).

Не тільки подолані країни – Австро-Угорщина, Німеччина й Росія – мусили дати незалежність Чехословаччині, Польщі, Фінляндії та крихітним лімітрофам Прибалтики – Естонії, Латвії та Литві, але й держава-переможець Великобританія змушена була зректись свого панування над Ірландією (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. лімітроф — лімітро́ф іменник чоловічого роду прикордонна область; буферна держава іст.  Орфографічний словник української мови