лінгвоцид
ЛІНГВОЦИ́Д, у, ч.
Цілеспрямоване обмеження прав і функцій мови автохтонного народу та подальша її ліквідація.
Був геноцид, був лінгвоцид. А це вже, по суті, етноцид – відняти у поліщуків Полісся і розсіяти їх по світу (Л. Костенко);
Лінгвоцид є передумовою масової денаціоналізації та манкуртизації: без нього неможлива втрата народом історичної пам'яті, етнічного імунітету, національної самототожності (з наук. літ.);
Лінгвоцид спрямовується в першу чергу проти писемної форми мовлення (з публіц. літ.);
Що більше таких людей (журналістів, письменників, які пишуть рідною мовою) у мовній спільноті, то більша стійкість мови, її непідвладність лінгвоцидові (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)