лісовичка

ЛІСОВИ́ЧКА, и, ж.

Жін. до лісови́к.

Та ось знову, мов з гармати, тарахнув грiм, дуб заскрипiв усiма своїми кiсточками, i лiсовичка обома руками вчепилася в мене (М. Стельмах);

Чорнява лісовичка стала Журиною і вже спородила дружинникові сина (П. Загребельний);

[Лев:] Треба тільки [чарівне] слово знати, то й в лісовичку може уступити душа така саміська, як і наша (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. лісовичка — лісови́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лісовичка — -и. Жін. до лісовик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лісовичка — Лісови́чка, -чки, -чці; -ви́чки, -ви́чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. лісовичка — ЛІСОВИ́ЧКА, и, ж. Жін. до лісови́к. Хоч людські очі проводжають лісовичок з співчуттям і зітханням, одначе серце ще більше тривожиться (Стельмах, І, 1962, 394); [Лев:] Треба тільки [чарівне] слово знати, то й в лісовичку може уступити душа така саміська, як і наша (Л. Укр., III, 1952, 227).  Словник української мови в 11 томах