лісопарк
ЛІСОПА́РК, у, ч.
Приміський ліс, пристосований для прогулянок, відпочинку.
З самого ранку лісопарк повнився музикою та співами (О. Гончар);
Дівчина наймалася до пані очищати лісопарк за півзлотого на день (М. Малиновська);
Табір знаходився на території харківського лісопарку (С. Жадан);
У Києві, поряд із Голосіївським лісопарком, – затишний будинок, де жив і працював М. Рильський (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)