лісорубський
ЛІСОРУ́БСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до лісору́б.
Тільки Данило став у натовпі, біля нього опинився літній вже чоловік з кирпатим носом, широкими й товстими губами, одягнутий в лісорубський костюм (С. Скляренко);
В багатьох [людей] не було ніякої зброї, окрім звичайного загостреного кілка або лісорубської сокири (П. Загребельний);
Отже, провалля, а відтак, приблизно навпроти моста, від шосейки відгалужується ще одна дорога, точніше шлях, чи навіть Шлях, тобто якась лісорубська стежка (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)