лісостеп

ЛІСОСТЕ́П, у, ч.

Природна зона помірного поясу з чергуванням лісових та лукостепових ділянок.

Перед нами були височезні гори із скелями червоного кольору, а нижче простяглася вузька смуга лісостепу (А. Дімаров);

Вивчаємо різні регіони України – і степ, і лісостеп, і Полісся (Л. Костенко);

Зліва, віддалік, починався лісостеп, що поступово густішав, непомітно переходячи в ліс (О. Авраменко, В. Авраменко);

Трипільська людність заселювала лісостеп правобережної України 5 тисяч років тому (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. лісостеп — лісосте́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лісостеп — -у, ч. Природна зона помірного поясу з чергуванням лісових ділянок і степових масивів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лісостеп — ЛІСОСТЕ́П, у, ч. Природна зона помірного поясу з чергуванням лісових ділянок і степових масивів. В середній Україні простягнувся лісостеп (Цюпа, Україна.., 1960, 86).  Словник української мови в 11 томах