Словник української мови у 20 томах

лісотундра

ЛІСОТУ́НДРА, и, ж.

Природна зона субарктичного поясу, перехідна між зонами тундри й тайги.

Маленьке кружальце озера на карті глибокого Заполяр'я, що сховалося у лісотундрі... (Р. Іваничук);

Ландшафти лісотундри простягаються смугою від 30 до 300 км шириною через всю Північну Америку і від Кольського півострова до басейну Індігірки (з навч. літ.);

Для лісотундри характерне різке перевищення зволоження над випаровуванням, що зумовлює поширення озер (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. лісотундра — лісоту́ндра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. лісотундра — -и, ж. Природна зона, перехідна між зонами тундри і лісу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лісотундра — ЛІСОТУ́НДРА, и, ж. Природна зона, перехідна між зонами тундри і лісу. Я жив у пустелі в спеку, І лісотундра мені Являла зиму далеку В північній своїй стороні (Дор., Літа.., 1957, 43).  Словник української мови в 11 томах