літепло
ЛІ́ТЕПЛО, а, с.
Тепла вода.
Начерпай води холодної і постав на огонь, зогрій літепла, промий мої смертельні рани (Сл. Б. Грінченка);
Гафійка гриміла ложками, хлюпала літеплом (М. Коцюбинський);
В святому літеплі води ти сам стаєш святим (В. Стус);
* У порівн. Я закачав холоші штанів і ступив у воду, що сягала трохи вище кісточок і була як літепло (Ю. Мушкетик);
// яке, чого, перен. Про що-небудь тепле; тепло.
Ми у місячнім літеплі купані (Є. Гуцало);
Сидів [кошовий], поклавши засмаглі, .. на коліна, та душею й тілом вбирав у себе спокій, затишок і сонячне літепло (В. Чемерис);
Знагла груди розкігтив кашель, мов з легенями виривало вільготу намріяного затишку, великодухість антонівки в сінях, літепло вечірніх зітхань, дитинство (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)