літератор

ЛІТЕРА́ТОР, а, ч.

Те саме, що письме́нник.

Літератор наших часів мусить відчувати на собі всі підвищення і пониження температури громадського організму (Леся Українка);

Кажуть, що літератор лише повинен усе знати про свого героя, але не обов'язково те переповідати до останнього факту (О. Чорногуз);

Літератор раптом кинувся до роботодавця, учепився в його руку (Люко Дашвар).

Значення в інших словниках

1. літератор — літера́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. літератор — ПИСЬМЕННИК, майстер пера <�слова>, г. літерат; (у пресі) ПУБЛІЦИСТ.  Словник синонімів Караванського
3. літератор — див. письменник  Словник синонімів Вусика
4. літератор — -а, ч. Те саме, що письменник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. літератор — Письменник, див. борзописець, графоман  Словник чужослів Павло Штепа
6. літератор — літера́тор (від лат. literator – філолог, мовознавець) письменник.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. літератор — ПИСЬМЕ́ННИК (той, для кого літературна діяльність є професією), ЛІТЕРА́ТОР, ЛІТЕРА́Т заст., ПИСЬМО́ВЕЦЬ заст., ПИСЬМА́К заст., ПИСА́КА заст., зневажл.  Словник синонімів української мови
8. літератор — Літера́тор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. літератор — ЛІТЕРА́ТОР, а, ч. Те саме, що письме́нник. Опріч Горького.., є тут [на Капрі] ще інші російські літератори (Коцюб., III, 1956, 406); Ідеологічна битва з ворогом триває, і немає вищого обов’язку для радянського літератора...  Словник української мови в 11 томах
10. літератор — рос. литератор письменник.  Eкономічна енциклопедія