літерний
ЛІ́ТЕРНИЙ¹, а, е.
Стос. до літера.
– Це літерний поїзд, браток. Що ти тут робиш? (С. Жадан);
Він біг на півсантиметра попереду, показуючи дорогу до заброньованих для них місць у літерному ряду (Г. Тарасюк).
ЛІ́ТЕРНИЙ², а, е.
Стос. до літери, позначений літерою.
Із часу Київської Русі дійшли до нас графічні зображення у вигляді літерних символів (наприклад, у формі хреста) (з наук. літ.);
Передаючи українськими графемами німецькі назви, особливу увагу слід звертати на літерні сполучення, які можуть позначати один звук або один склад (з навч. літ.);
Найменування матеріалів бувають цифрові, літерні або літерно-цифрові (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)