Словник української мови у 20 томах

ліф

ЛІФ, а, ч.

Предмет одягу, звичайно жіночого, який облягає груди і спину.

За фланелевий ліф теж спасибі, .. мені він потрібний (Леся Українка);

Потім, сховавши [каблучку] за ліф, Ассоль тицьнула обличчя в долоні, з-під яких нестримно рвалася усмішка (Л. Кононович, пер. з тв. О. Гріна).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ліф — ліф іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ліф — Бюстгальтер.  Словник синонімів Караванського
  3. ліф — -а, ч. Предмет одягу, звичайно жіночого, який облягає груди і спину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ліф — Станка, див. одіяння  Словник чужослів Павло Штепа
  5. ліф — Ліф, лі́фу („лівий фронт“, літературн. напрямок)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ліф — ЛІФ, а, ч. Предмет одягу, звичайно жіночого, який облягає груди і спину. За фланелевий ліф теж спасибі, ..мені він потрібний (Л. Укр., V, 1956, 202).  Словник української мови в 11 томах