ліцитувати
ЛІЦИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що і без прям. дод., діал.
Продавати з аукціону.
Там купець єсть Бен-Омар; Пахощами він торгує, – От у нього ліцитує Суд за довг увесь товар (І. Франко);
Ми ото думали хату Полонинця з садибою ліцитувати. Але жодної ліцитації тепер не буде (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)