мавпувати

МАВПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, розм.

Беззастережно, сліпо наслідувати чужі звички, вчинки і т. ін.

Василь в душі ним захоплювався і часто ловив себе на тому, що мавпує Безпалого (А. Дімаров);

Я вважала, що бездумно мавпувати звичаї західного світу не варто (Н. Сняданко);

// Передражнювати.

Коли чує [Буба]: хтось мавпує його: “Бу-бу-бу!” (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. мавпувати — мавпува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. мавпувати — Наслідувати, копіювати; передражнювати, пародіювати.  Словник синонімів Караванського
3. мавпувати — див. жартувати  Словник синонімів Вусика
4. мавпувати — -ую, -уєш, недок., перех., зневажл. Беззастережно, сліпо наслідувати чужі звички, вчинки тощо. || Передражнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мавпувати — НАСЛІ́ДУВАТИ кого (діяти в своєму житті так, як хтось, мати кого-небудь за приклад); КОПІЮВА́ТИ (у всьому, з максимальною точністю); МАВПУВА́ТИ зневажл. (беззастережно, сліпо). Бійці у всьому намагалися наслідувати свого командира (П.  Словник синонімів української мови
6. мавпувати — Мавпува́ти, рідше малпува́ти, -пу́ю, -пу́єш кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. мавпувати — МАВПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., зневажл. Беззастережно, сліпо наслідувати чужі звички, вчинки тощо. Жалюгідними видаються різноманітні формалістичні вибрики доморощених модерністів, які мавпують гірші зразки буржуазного мистецтва (Літ. Укр., 19.  Словник української мови в 11 томах