магазинер
МАГАЗИНЕ́Р, а, ч., заст.
Магазинник (у 2 знач.).
Я став магазинером, тобто тримав реєстр магазину. Ми їздили до Фіюме по харчі (з мемуарної літ.);
// Продавець у магазині.
Промовивши щось невиразне, .. він хутко вийшов з магазину. Магазинер провів його іронічним поглядом (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)