магнітопровід

МАГНІТОПРОВІ́Д, воду, ч., фіз.

Магнітна система, що складається з комплекту деталей, для локалізації потоку магнітної індукції.

Величина тягової сили залежить від характеристики намагнічування матеріалу осердя, розподілу магнітного потоку в магнітопроводі і робочих повітряних проміжках (з наук. літ.);

Магнітопровід – невід'ємна складова електричних машин, трансформаторів, електромагнітів, реле, електровимірювальних приладів (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. магнітопровід — магнітопро́від іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. магнітопровід — -воду, ч. Складова частина електричних машин, трансформаторів та інших апаратів і приладів, призначена для проходження або локалізації магнітного потоку, що створюється струмом.  Великий тлумачний словник сучасної мови