магнієвий
МА́ГНІЄВИЙ, а, е.
Прикм. до ма́гній.
Хімічними джерелами струму є магнієві елементи з анодом із чистого магнію або його сплаву з невеликими домішками (з наук. літ.);
* Образно. Крізь блискуче листя верховіть знов зблискує, здригається в магнієвих спалахах небо (О. Гончар);
// Який містить у собі магній.
Високоефективним є підживлення кукурудзи та внесення в опідзолені ґрунти борних, мідних та магнієвих мікродобрив (з наук.-попул. літ.);
Корпус фотокамери виконаний з литого під тиском магнієвого сплаву зі вставками зі штучної шкіри (із журн.);
Навіть у невеликих кількостях магнієва вибухівка дуже небезпечна (С. Жадан).
Словник української мови (СУМ-20)