магічно
МАГІ́ЧНО.
Присл. до магі́чний 2.
– Він тебе поважає. Ота записка, що ти мені написав, подіяла на нього просто магічно. Одразу мене прийняв і все влаштував (В. Кучер);
Згадка про великого візира подіяла магічно. Волохи враз опустили руки, зупинилися, збентежено переглянулися (В. Малик);
– А де живете, пане майстер? – на Тимка таке шанобливе звертання діяло магічно. Він жвавішав і говорив із великою охотою (Любко Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)