мадяри
МАДЯ́РИ, ів, мн. (одн. мадя́р, а, ч.; мадя́рка, и, ж.).
Те саме, що уго́рці.
Її батько був там учителем. За Чехословаччини його вибрано послом до парляменту [парламенту] .. за мадярів його було арештовано, але випущено на волю і він знов учителював (У. Самчук);
– А ви чого ж це не писали? – суворо перебиває Хому замполіт. – На чорнявих мадярок задивились? (О. Гончар);
Рудобровий, вузьколиций мадяр недовiрливо щиколоткою постукав по дерев'яшцi (Є. Гуцало);
Більше всього мадяр приваблювали дві країни: Баварія, куди вони здійснили одинадцять походів, та Ломбардія, де їх бачили тринадцять разів (з наук. літ.);
Угорці, або мадяри, за мовою належать до фінно-угорської групи народів (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)