мажоромінор
МАЖОРОМІНО́Р, у, ч.
Музичний лад, що утворюється внаслідок об'єднання мажору й мінору з тією самою основною тональністю.
Композитор передає зміст кожної пісні за допомогою різних музичних прийомів: розширений мажоромінор, яскраві тональні зіставлення (з наук. літ.);
Ансамбль вражає природною чистотою інтонації, умінням створювати звучання. І ще маніпулюванням “блюзовими нотами” – мінливими вокальними тонами мажоромінору (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)