мазанка
МА́ЗАНКА, и, ж.
Хата, зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною.
Мій машталір, в'їхавши на двір, поминув мазанку і зупинив коней біля рубленої хати старосвітської будови (О. Стороженко);
За невисокими парканами в глибу подвір'я туляться мазанки сільського типу (В. Підмогильний);
Лишили б хоча для музею яку-небудь підсліпувату мазанку, щоб було з чим порівнювати все оце теперішнє... (О. Гончар);
Метрiв за п'ятсот вiд гуральнi бiля перекошеної мазанки був журавель. Я витяг вiдро води (Р. Андріяшик).
Словник української мови (СУМ-20)