мазок
МАЗО́К, зка́, ч.
1. Накладання фарби (гриму, клею і т. ін.) коротким уривистим рухом.
Козака Мамая.., крім сили духу геніального маляра, вразило .. вільне вигравання колориту, упевнений мазок повним пензлем (О. Ільченко);
Сергій Сергійович замовк. Узяв тоненьку щіточку, зробив легенький мазок на картині й замріявся (Є. Кравченко);
// Накладена таким рухом фарба (грим, клей і т. ін.).
Він знав на портреті кожну рисочку, навіть напрям маляревого мазка (Н. Королева);
Мій приятель згоджується, умощує мольберт, .. починає класти на полотно мазки (У. Самчук);
Твердою рукою професіонала він поклав перші мазки гриму, надаючи обличчю потрібного виразу (Л. Дмитерко);
Пензель торкається полотна і залишає на ньому ледве вловимі мазки (Д. Ткач);
* Образно. Ранкове сонце кидало рожеві мазки на білі кашки та придорожній пирій (М. Руденко).
2. перен. У літературному творі – дрібна виразна деталь художнього зображення.
Для постаті героя комедії, виниклої на тлі споминів про батька, автор не пошкодував комічних мазків (М. Рильський);
М. В. Гоголь зумів напрочуд яскраво й виразно намалювати кількома мазками образ язичницького світу на порозі нової християнської ери (з наук. літ.).
3. вет., мед. Невелика кількість крові, слизу і т. ін., яку беруть у людини або тварини для аналізу.
– У нього, мабуть, дуже гостра форма дифтериту... Я пришлю медсестру, вона візьме мазок з горла на аналіз (В. Собко);
Для взяття мазка користуються спеціальними стерильними ватними тампонами (з наук.-попул. літ.);
З краплі звичайним способом готують мазок, який висушують на повітрі за кімнатної температури (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)