мазурка
МАЗУ́РКА, и, ж.
1. Див. ма́зу́ри.
2. Польський національний танець із тридольним тактом, що поширився в інших країнах як бальний.
З бренькотом шабель і острог мчали вони [пани] у бурхливій мазурці (З. Тулуб);
Йому були відомі назви й мундири всіх полків гвардії, знався на породистих конях і мисливських собаках, добре танцював навіть мазурку й умів грати в преферанс (Б. Антоненко-Давидович);
Студентські вечори... Танцюють чи не всі там і чардаш, і мазурку, і танці всіх племен (Л. Костенко);
// Музика до цього танцю, музичний твір у ритмі цього танцю.
Шум помалу переходить у музику: чути давню мазурку (С. Васильченко);
Кларнет пискливо тягне краков'яка, Мазурки плине повідь голуба (А. Малишко);
Коли стихає мазурка, я, несучи тацю з порізаним пляцком, зупиняюсь посеред павільйону (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)