майоліка
МАЙО́ЛІКА, и, ж.
1. Випалена глина, укрита поливою та малюнками.
Рідко хто обходиться зараз без художніх виробів із скла, майоліки, фарфору, пластичних мас та інших матеріалів (з наук. літ.);
// Виріб із такої глини.
– Подивіться, – вела вона, показуючи на етажерку. – Тут порцеляна, майоліка, бронза... (В. Підмогильний);
Повітря гірке від диму, а вулиці строкаті від черепків, .. від уламків декоративних майолік і кахлів (З. Тулуб);
З нагір'я видно й майже всю цю сторону – .. майоліки бань та червоні і сірі дахи будинків (Ю. Мушкетик);
// збірн. Сукупність таких виробів.
Винятковий інтерес становить декорування фасадів вставками кольорового каміння та різнобарвної майоліки (з наук. літ.);
Майоліка як вид кераміки відрізняється од ужиткових речей з глини насамперед поливою (з наук.-попул. літ.).
2. Мистецтво виготовлення виробів з такої глини.
З появою свинцевого покриття, яке дістало в народі назву “шкливо”, а пізніше “полива”, опішнянські миски виготовлялися переважно способом народної майоліки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)