Словник української мови у 20 томах

майорат

МАЙОРА́Т, у, ч., юр.

1. У феодальному праві та праві деяких сучасних країн – порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається старшому синові або старшому в роді.

У разі смерті васала його бенефіцій і обов'язки за майоратом переходили до старшого сина, у разі відсутності синів – до зятя або іншого спадкоємця чоловічої статі, який міг виконувати військовий обов'язок (з навч. літ.).

2. Маєток, успадкований за таким правом.

Кажуть, що він продав його [алмаз] княгині за майорат графині Брагінської, з якою тепер одружився (І. Кочерга);

У міру того, як дорослішали герцогові сини, в середовищі гасконського та каталонського дворянства посилювалось незадоволення двома старшими, а надто ж Гійомом, що був спадкоємцем родового майорату (О. Авраменко, В. Авраменко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. майорат — Майора́т: — порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається старшому синові [46-1] — порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі)...  Словник з творів Івана Франка
  2. майорат — майора́т 1 іменник чоловічого роду порядок спадкування майора́т 2 іменник чоловічого роду маєток  Орфографічний словник української мови
  3. майорат — -у, ч. 1》 Порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається старшому синові або старшому в роді. 2》 Маєток, успадкований за таким правом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. майорат — Першість, див. примогенітура  Словник чужослів Павло Штепа
  5. майорат — майора́т (лат. majoratus, від major – старший) 1. У феодальному і буржуазному праві порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається старшому в роді, сім’ї. 2. Маєток, що передається на основі майорату.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. майорат — Неподільні земельні володіння, які переходять шляхом успадкування до найближчої за ступенем спорідненості з попереднім власником особи.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. майорат — МАЙОРА́Т іст. (порядок спадкування нерухомого майна, за яким воно передавалося старшому синові або старшому в роді), ОРДИНА́ЦІЯ.  Словник синонімів української мови
  8. майорат — Майора́т, -ту, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. майорат — МАЙОРА́Т, у, ч. 1. У феодальному та буржуазному праві — порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається старшому синові або старшому в роді. 2. Маєток, успадкований за таким правом.  Словник української мови в 11 томах
  10. майорат — рос. майорат порядок успадкування майна, згідно з яким спадкоємцем є старший у сім'ї.  Eкономічна енциклопедія
  11. майорат — (лат. — старший) Родовий маєток з палацом, іншими будівлями і всім майном, який від батька нероздільно переходить у спадщину до старшого сина.  Архітектура і монументальне мистецтво