майя
МА́ЙЯ¹, невідм., одн., ч. і ж. і мн.
Група споріднених за мовою індіанських племен, що створили в давнину високу культуру, а тепер живуть нарізно в Мексиці, Гватемалі та Гондурасі.
Понад чотириста років лишалися нерозшифровані загадкові письмена майя – миролюбного, талановитого, доброго і великодушного народу, що мешкав у Центральній Америці (М. Білкун);
Існують твердження, нібито календар народу майя був точнішим від григоріанського (з навч. літ.);
// ч. і ж. Представник або представниця цієї групи.
Старий майя.
МА́ЙЯ², ї, ж.
Легка бавовняна тканина, з якої шиють жіночі та дитячі сукні.
Тканина майя відрізняється відмінною пористістю, повітропроникністю і гігроскопічністю (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)