макоцвітний
МАКОЦВІ́ТНИЙ, а, е.
1. Схожий на маків цвіт.
Вже й губи макоцвітні розтулилися, вже й зуби хижо блиснули, перлисті, проти місяця, але... вона не сказала нічого (О. Ільченко);
Думали, бачте, що тая любосна [любовна] жага не де, як тільки в макоцвітних молодечих душах витає і пробуває (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
2. діал. Дурний, навіжений.
– Чи ви показились, чи ви покрутились, макоцвітні шибеники! – Далі її рука надзвичайно проворно вхопила віник. Хлопці кинулися врозтіч (С. Васильченко);
– Так що ж, по-твоєму, я дурний чи макоцвітний?! – Вам видніше! (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)