макіяж
МАКІЯ́Ж, у, ч.
1. Нанесення на шкіру обличчя декоративної косметики для прикрашання, а також приховування недоліків.
– Що мені треба зробити? – спокійно спитала я. – Постригтися. Відмовитись від макіяжу. Змінити стиль одягу (Любко Дереш);
У мої обов'язки входило підібрати кожному вдалий сценічний одяг, створити імідж, себто зачіску, макіяж (Н. Сняданко);
// Накладена на обличчя декоративна косметика.
Та я не сумнівався, що це вона: та сама акуратна коротка стрижечка, .. бездоганний макіяж (Ю. Андрухович);
Мілена згадала, з моментальним прикрим холодком упокорення, що в поспіху вилетіла з дому зовсім без макіяжу, вуст – і тих не підмалювала (О. Забужко);
Не слід захоплюватися косметикою: денний макіяж має бути майже непомітним для стороннього ока (з навч. літ.).
2. Косметичні засоби для обличчя.
Личко [Таня] так наквацяла, що подобала більше на мавпу, ніж на людину, хоча мавпи макіяжу не вживають (Валерій Шевчук);
Дівчата 16-ти та 17-ти років ненавидять батька. Ненавидять, але бояться і перед його приходом витирають зі своїх облич макіяж (І. Роздобудько).
Словник української мови (СУМ-20)