Словник української мови у 20 томах

малавійці

МАЛАВІ́ЙЦІ, ів, мн.

1. (одн. малаві́єць, йця, ч.; малаві́йка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Республіки Малаві.

Сім'я банту налічує понад 200 етносів: руанди, малавійці, зулуси, суахілі, йоруба, фульбе (з наук.-попул. літ.);

Малавійці переконані, що чиновникам просто не стало духу взятися за важливіші проблеми: корупцію та безробіття (з газ.).

2. Те саме, що малаві́йські цихлі́ди.

Як і більшість інших риб, малавійці обирають для свого життя певний проміжок глибин (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)