малага
МАЛА́ГА, и, ж.
Сорт десертного лікерного виноградного вина.
Хлопці пили горілку, потім малагу й портвейни, потім знову горілку, а в межичасі дудлили пиво (І. Багряний);
Д'Артаньян .. знову поспішив до Атоса, який і досі сидів за столом і роздивлявся проти світла лампи останню склянку малаги (Р. Терещенко, пер. з тв. А. Дюма);
* У порівн. – Яка солоднеча в твоїх устах! Яке щастя я п'ю й не можу напитись, неначе солодкої старої малаги, – крикнув Павлусь (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)