мализна

МАЛИ́ЗНА, и, ж., розм.

Незначна кількість чогось.

Таки даремне він вихопився з куплею – через кілька днів шляхтич попустив би якусь мализну, це видно було по його очах і руці, коли вона дрібно затремтіла, допавшись до грошей... (М. Стельмах);

// Маленького розміру.

В ночвах, сповите білим ганчір'ям, лежало щось крихітне, з видовженою, схожою на глечик, голівкою, дуже смішне в своїй мализні (В. Дрозд);

// Щось не варте уваги, неістотне.

[Михайло:] Але й Павло крайній песиміст! У всякій мализні бачить злочинства! Та так же й жити не можна!.. (М. Старицький).

Значення в інших словниках

1. мализна — мали́зна іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мализна — -и, ж., розм. Незначна кількість чогось. || Щось не варте уваги, неістотне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мализна — ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б'ЯЗОК, ДРІБНО́ТА розм., ПУСТЕ́ розм., ДЕ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩО розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ДУРНИ́ЧКА розм., НІКЧЕ́МНИЦЯ розм., ДУ́РОЩІ розм.  Словник синонімів української мови
4. мализна — МАЛИ́ЗНА, и, ж., розм. Незначна кількість чогось. Таки даремне він вихопився з куплею — через кілька днів шляхтич попустив би якусь мализну, це видно було по його очах і руці, коли вона дрібно затремтіла, допавшись до грошей… (Стельмах, Хліб..  Словник української мови в 11 томах
5. мализна — Мали́зна, -ни ж. Малость.  Словник української мови Грінченка