Словник української мови у 20 томах

малокровний

МАЛОКРО́ВНИЙ, а, е, вет., мед.

Те саме, що анемі́чний.

І людей сонце кримське не цурається... Обгортає золотими своїми віями їхні білі, малокровні, виснажені тіла (Остап Вишня);

Зірка сіяла за буфетом. Ладо чув її тепле проміння на своїм малокровнім обличчі (Б. Лепкий);

* Образно. Його поезія гладка, чиста, ясна, як хрусталь, але трошки малокровна (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. малокровний — див. худий  Словник синонімів Вусика