малоосвіченість
МАЛООСВІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. малоосві́чений.
Ті, хто ще й сьогодні сікаються до нього [Т. Г. Шевченка] з різними претензіями, закидаючи й малоосвіченість, якби прочитали хоча б його Щоденник та повісті, переконалися б, що не знають і сотої частини того, що знав він (І. Дзюба);
Особливо гостро критикували братчики розпусту, малоосвіченість кліру (з навч. літ.);
Усі наведені приклади показують, як виважено й обережно треба ставитися до чужоземних запозичень. До помилки може призвести малоосвіченість (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)