малопереконливо
МАЛОПЕРЕКО́НЛИВО.
Присл. до малопереко́нливий.
Далі впродовж усієї мандрівки по болотах я мусив вибріхуватись, заспокоюючи Віолю. Під кінець я робив це вже так малопереконливо, що .. вона, не кажучи ані слова, упала в траву й заридала (Ю. Винничук);
Воццек і сам відчував, що говорить малопереконливо, тому часто кривився, сам собі перечив, тер чоло, мнув підборіддя (Ю. Іздрик);
Те, що добре в драмі, – звучить малопереконливо в опері (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)