Словник української мови у 20 томах

малопитущий

МАЛОПИТУ́ЩИЙ, а, е.

Який не зловживає спиртними напоями.

З жахом думав, що зі мною, й справді малопитущим, станеться, коли б пив оте смердюче пійло так само, як усі вони, – я б тоді напевне пропав (Валерій Шевчук);

Поза сезоном цвітіння дерев я — страшенний зануда, малопитущий і несексуальний. Маю традиційний для всіх оказій набір краваток (В. Кожелянко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. малопитущий — малопиту́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. малопитущий — -а, -е. Який не зловживає спиртними напоями, знає міру в питті.  Великий тлумачний словник сучасної мови