малорозвинений
МАЛОРОЗВИ́НЕНИЙ, а, е.
1. Який не досяг повного фізичного розвитку; недорозвинений.
Від досить товстого кореневища рослини в різні сторони відходять малорозвинені сланкі під землею пагони, що закінчуються бруньками (з наук.-попул. літ.);
Чагарникові квіткові рослини обрізають, видаляючи всі малорозвинені пагони, гілки, спрямовані всередину куща (з навч. літ.).
2. Який має невисокий культурний рівень, недостатню освіту.
На деяких обличчях малювалася дивна, тупоумна цiкавiсть, яка буває звичайно в малорозвинених людей, коли їм доводиться бачити людськi муки (Б. Лепкий);
Діловод був страшенно малорозвинена людина й говорив такою мовою, ніби шаржував когось (М. Хвильовий);
Так звичайно завжди буває в малорозвинених громадах: замість боротьби за принципи, ведеться боротьба за особисті інтереси (з наук.-попул. літ.).
3. Який не досяг достатньо високого рівня розвитку.
Монокультурне виховання призводить і до серйозних наслідків у гуманітарній сфері, особливо у країнах з малорозвиненою демократією (з наук. літ.);
Донедавна український інтернет був малорозвинений, – зазначає експерт (із журн.);
Малорозвинені країни.
Словник української мови (СУМ-20)