малосилий
МАЛОСИ́ЛИЙ, а, е.
Який не має достатньої фізичної сили; недужий, кволий, слабкий.
І про тебе, Старче малосилий, Ніхто й слова не промовить (Т. Шевченко);
– Як почну купатись, то, мабуть, загублю в морі половину веселості, бо од морської води спочатку людина стає малосила, – сказала Саня (І. Нечуй-Левицький);
– А все-таки ви малосилий чоловік. – Жартуєте, професоре! – Справді! Ось давайте мірятись! (М. Івченко);
Підійшли [демобілізовані] до полковникових бігунків, запряжених малосилою конячкою (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)