Словник української мови у 20 томах

малювальний

МАЛЮВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до малювання.

Дедалі гучніше лунають імена молодих художників, які перебрали від своїх учителів знання й навички академічної майстерності, пластичної, малювальної й живописної шкіл (із журн.);

// Признач. для малювання (у 1 знач.).

Замкнувшися вечірньої пори у малювальнім класі, посідали кружка один до одного (П. Тичина);

Під берестом сутеніє, й Тарас згортає малювальне причандалля (Н. Околітенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. малювальний — малюва́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. малювальний — -а, -е. Стос. до малювання. || Признач. для малювання (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. малювальний — МАЛЮВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до малювання. Після закінчення Київської малювальної школи М. Мурашка І. Їжакевич вступає до Петербурзької Академії художеств (Літ. Укр., 17.І 1964, 2); // Признач. для малювання (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах