малятко

МАЛЯ́ТКО, а, с.

Пестл. до маля́.

Всі [діти] полягли, як один, тільки зброя та диски лишились, он вони між покрасами донь, між ляльками маляток (Леся Українка);

Кіно .. незчулася й сама, як притулила чуже дитя до грудей і заходилася годувати. Малятко жадібно ссало й часом плямкало ротеням (І. Білик);

– Якби ви прихилилися до мого прохання та зоставили малятко у нас, то... всім було б легше (В. Шкляр);

Допотопна рептилія – на місячній базі?.. Ні, це не дорослий птеродактиль, а, мабуть, дитинча .. Але який лютий, хижий погляд у цього малятка! (В. Владко);

А тепер Бобер На гаті – Вчить маляток-Бобреняток Майструвати (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. малятко — маля́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. малятко — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. малятко — -а, с. Пестл. до маля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. МАЛЯТКО — • "МАЛЯТКО" - літ.-худож. ілюстр. журнал для дітей дошкільного віку. Виходить з 1960 в Києві щомісяця. Гол. редакторами були Б. Харчук, О. Рябокляч, В. Біленко, з 1981 — С. Єфименко.  Українська літературна енциклопедія
5. малятко — МАЛЯ́ТКО, а, с. Пестл. до маля́. Всі [діти] полягли, як один, тільки зброя та диски лишились, он вони між покрасами донь, між ляльками маляток (Л. Укр., І, 1951, 231); А тепер Бобер На гаті — Вчить маляток-Бобреняток Майструвати (Стельмах, Колосок.., 1959, 45).  Словник української мови в 11 томах
6. малятко — Маля́тко, -ка с. ум. отъ маля́.  Словник української мови Грінченка