мамонтовий
МА́МОНТОВИЙ, а, е.
Прикм. до ма́монт.
Школярі не раз знаходили тут у вимивинах берега мамонтові бивні та кам'яне знаряддя наших пращурів (О. Гончар);
* У порівн. Різкий тріск заглушив його подальші слова – то Ходя взявся до гусячого кийка, видаючи такі звуки, ніби в дробарку вкинули мамонтового бивня (В. Шкляр);
Розумна людина сміливо загострила шматок слюди чи мамонтового бивня й увіпхнула цю красу собі в ніс чи у вухо (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)